Нормативно-правові акти
- Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»
- Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»
- Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи»
Статистична інформація щодо діяльності релігійних організацій в Одеській області
На 1 січня 2024 року в Одеській області діють 1403 зареєстрованих релігійних організації, у тому числі: 3 духовні центри, 17 релігійних управлінь, 1325 релігійна громада, 25 монастирів та скитів, 20 місій, 2 братства та 11 духовних навчальних закладів.
Переважна більшість релігійних організацій належить до християнства (1347), 15 – до іудаїзму, 15 – до ісламу, 26 – до нетрадиційних та новітніх віросповідань.
Серед християнських конфесій перше місце за чисельністю посідає православ’я (784), далі йдуть протестанти (481) та католики (59).
Українська Православна Церква (Православна Церква України) нараховує 150 релігійних організації, зокрема, 1 управління, 146 релігійних громад, 1 монастир та 2 місії.
Українська Православна Церква налічує 2 управління, 586 релігійних громад, 15 монастирів та 2 братства.
До релігійної мережі православних також входять 2 громади православної церкви Божої Матері «Державна», а також 7 незалежних православних громад.
Крім цього на території області діють 16 релігійних громад Руської православної церкви закордоном (РПЦЗ), 13 – Російської православної старообрядницької церкви, 6 – Російської істинно-православної церкви (катакомбної).
До складу Римсько-католицької церкви (РКЦ) входять 31 релігійна організація: 1 управління, 22 громад, 6 монастирів та 2 місії. Також існує доволі розгалужена система молодіжних рухів, медіаресурсів та організацій.
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) налічує 28 релігійних організацій: 1 управління, 24 громад та 2 монастирі.
За кількістю релігійних організацій у протестантському середовищі провідні позиції займають баптисти (ЄХБ) – 166, релігійні організації християн віри євангельської: п’ятидесятники (51) та інші громади ХВЄ – 55, харизмати – 70, адвентисти сьомого дня (АСД) – 51 та Свідки Єгови – 13. Також діють 8 громад пресвітеріанської церкви, а також по одній громаді новоапостольської й методистської церков.
Складовою частиною релігійної мережі є релігійні організації етноконфесійних меншин: вірменської апостольської церкви (2), Німецької євангелічно-лютеранської (5), іудейські релігійні громади (15).
Багатоконфесійну картину області доповнюють 15 мусульманських громад, 14 релігійних організацій нетрадиційних та новітніх нехристиянських віросповідань, в т.ч. РУНвіри (6), кришнаїти (4), буддистів (4) та багаїв (1).
Інформація щодо зміни підлеглості релігійними громадами
За станом на 27 червня 2024 року відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» Одеська обласна державна адміністрація зареєструвала зміну підлеглості наступних релігійних громад згідно прийнятих ними рішень:
1.Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)» (згідно рішення парафіяльних (загальних) зборів від 07 листопада 2019 року № 12).
2.Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-ТРОЇЦЬКОЇ ПАРАФІЇ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛА НОВОЄЛИЗАВЕТІВКА ШИРЯЇВСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 16 лютого 2019 року № 1).
3.Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЇ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛА ЗНАМ’ЯНКА, ІВАНІВСЬКОГО РАЙОНУ, ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення загальних зборів від 24 лютого 2019 року №1) .
4.Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ ПАРАФІЇ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛА МАРИНОВЕ, БЕРЕЗІВСЬКОГО РАЙОНУ, ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення загальних зборів від 09 лютого 2019 року №1).
5. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТОГО АРХІСТРАТИГА БОЖОГО МИХАЇЛА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М.КОДИМА ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 29 вересня 2019 року №1).
6.Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. БІЛЯЇВКА» (згідно рішення парафіяльних зборів від 11 вересня 2019 року №1).
7. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ» УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. ОДЕСА» (згідно рішення парафіяльних зборів від 02 лютого 2021 №1).
8. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКИЙ ДАЛЬНИК» (згідно рішення парафіяльних зборів від 31 січня 2021 року №1).
9.Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І ЦІЛИТЕЛЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ШИРОКА БАЛКА» (згідно рішення парафіяльних зборів від 12 вересня 2019 №1).
10. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. МИРНЕ»(згідно рішення парафіяльних зборів від 10 вересня 2019 №1).
11. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА БОГОРОДИЦІ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. РОЗСЕЛЕНЕЦЬ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 11 вересня 2019 №1).
12. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА КНЯЗІВ БОРИСА І ГЛІБА ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. ТЕПЛОДАР» (згідно рішення парафіяльних зборів від 12 вересня 2019 №1).
13. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТОГО КИПРІАНА (ЦАМБЛАКА) УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М.АРЦИЗ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення загальних зборів від 28 лютого 2021 №1).
14. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЇ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ДИМИТРІЯ СОЛУНСЬКОГО УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ПУЖАЙКОВЕ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення загальних зборів від 13 січня 2019 № 1).
15. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М.ІЗМАЇЛ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 17 червня 2021 року № 1).
16. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА КАСПЕРІВСЬКОЇ ІКОНИ БОГОРОДИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. ОДЕСА» (згідно рішення парафіяльних зборів від 11 листопада 2021 року № 1).
17. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-ПОКРОВСЬКОЇ ПАРАФІЇ СМТ САРАТА ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)» (згідно рішення парафіяльних зборів від 05 березня 2023 року №1)
18. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-ТРОЇЦЬКА ПАРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) МІСТО ОДЕСА (згідно рішення парафіяльних зборів від 06 червня 2021 року № 1)
19.Релігійна організація «СВЯТО-ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛО СТАРІ ШОМПОЛИ ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів 19 вересня 2022 року № 1).
20. Релігійна організація «СВЯТО-ПЕТРОПАВЛІВСЬКА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛО ДМИТРІВКА ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ, (згідно рішення парафіяльних зборів 16 вересня 2022 року № 1)
21. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ ДОБРОСЛАВ ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 20 вересня 2022 року № 1).
22. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ ПРАВЕДНОГО ЙОСИФА ОБРУЧНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛО ЙОСИПІВКА ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 30 грудня 2022 року № 1).
23. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ПАРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) МІСТО ПОДІЛЬСК ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ (згідно рішення парафіяльних зборів від 23 лютого 2023 року № 1).
24. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВВ. ВІРИ НАДІЇ ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ ПАРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ЛІСКИ ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 20 травня 2023 року № 1)
25. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПАРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. НОВОУКРАЇНКА РОЗДІЛЬНЯНСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 27 травня 2023 року № 1).
26. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЇ ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. ЮЖНЕ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 14 листопада 2021 року № 1).
27. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВ. ВМЧ. ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М.ОДЕСА» (згідно рішення парафіяльних зборів від 18 травня 2021 року № 1).
28. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТОГО ДИМИТРІЯ СОЛУНСЬКОГО ПАРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. НОВОГРАДКІВКА ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 10 вересня 2019 року № 1).
29. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТОГО МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. ОДЕСА» (згідно рішення парафіяльних зборів від 09 вересня 2023 року №1).
30. Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ ПАРАФІЇ СМТ. ОЛЕКСАНДРІВКА М. ЧОРНОМОРСЬК УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)» (згідно рішення парафіяльних зборів від 22 січня 2024 року №1/2024).
31. Релігійн організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЇ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СМТ ЗАХАРІВКА ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) ( згідно рішення загальних зборів від 14 березня 2024 року №1).
32. РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЇ ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ГУЛЯНКА ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (згідно рішення парафіяльних зборів від 22 лютого 2023 року №1).
33. РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКОЇ ПАРАФІЇ С. СТАВРОВЕ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ» (згідно рішення загальних зборів від 23 березня 2024 року №1).
34. РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ В ІМ’Я РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ М. ВИЛКОВЕ ДРЕВЛЕПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ (згідно рішення загальних зборів від 07.05.2024 № 1).
До уваги релігійних організацій
1.Згідно Прикінцевих Положень Закону Україну «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», який набув чинності 31 січня 2019 року, статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.
2. Реквізити рахунку для сплати адміністративного збору (910 грн.) за державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у 2024 році:
Отримувач | Рахунок |
ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ, РЕЛІГІЙ ТА ОХОРОНИ ОБЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ 65107, вул Канатна, 83, м.Одеса тел. (048) 7222441 | Рахунок UA 188201720313221003201092399 МФО 820172 Державна казначейська служба України, м. Київкод 40055626 |
Платник:
релігійна громада ________
код ЄДРПОУ _____________
адміністративний збір , внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 910 грн.
Щодо Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері релігійних організацій»
20 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3894—ІХ «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (далі — Закон). «ЗА» у другому читанні проголосувало 265 народних обранців.
Зважаючи на те, що Російська православна церква (далі — РПЦ) є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора та співучасницею воєнних злочинів і злочинів проти людяності, що вчиняються від імені Російської Федерації, її діяльність на території України забороняється.
Примітно, що у своїй Резолюції 2540 (2024) Парламентська асамблея Ради Європи оперативно засудила діяльність РПЦ, а Парламент Естонії визнав її терористичною.
Відповідно до Закону релігійні організації, пов’язані з РПЦ, повинні вийти з її складу. Для цього їм надаються широкі можливості в межах чітко прописаної процедури. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) забезпечує дослідження, яке встановлює наявність чи відсутність входження тієї чи іншої релігійної організації в Україні до складу РПЦ. У разі якщо факт такого входження встановлено, ДЕСС надсилає до цієї релігійної організації припис. Наприклад, представники релігійної організації входять до керівних органів РПЦ (Синоду, Архієрейського Собору, Синодальних комісій, Міжсоборної присутності). У такому разі припис міститиме вимогу вийти зі складу цих органів і надати відповідні докази. Відтак, положення Закону про недопущення діяльності релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, до цієї релігійної організації не застосовуватиметься.
Релігієзнавча експертиза, здійснення якої на початку 2023 року забезпечила ДЕСС, встановила, що Українська православна церква (далі — УПЦ) є частиною РПЦ. Чи означає це, що заборона діяльності РПЦ тягне за собою автоматичну заборону діяльності УПЦ?
Ні, не означає. У Законі чітко визначено, що в Україні заборонена діяльність РПЦ, яка є іноземною релігійною організацією, чий центр знаходиться в країні-агресорі, та яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави. До релігійних організацій, афілійованих із РПЦ, застосовуватиметься описана вище процедура. Тобто, після отримання припису, вони повинні будуть вийти зі складу РПЦ.
У разі якщо релігійна організація відмовиться виконати припис, ДЕСС матиме право звернутися до суду. Й суд — і тільки суд, як це має бути в демократичному суспільстві — вирішуватиме питання про припинення цієї релігійної організації.
Деякі коментатори наполягають на тому, що Закон означає фактичну заборону УПЦ, тому що ця Церква не зможе виконати щонайменше одну його вимогу. Зокрема, Закон визначає, що ознакою афіліації релігійної організації з РПЦ є згадка у Статуті РПЦ про входження УПЦ до її складу. Внесення змін до Статуту РПЦ знаходиться поза межами контролю УПЦ, як наголошують такі коментатори, а Московський патріархат навряд чи погодиться на те, щоби виключити цю згадку зі своїх статутних документів.
Однак такі коментарі виходять з неуважного прочитання Закону. У ньому чітко встановлено, що відповідне положення не застосовується, у разі якщо особи, які входять до керівних органів РПЦ, публічно заявляють про свій вихід з її керівних органів і розривають зв’язок із цією Церквою.
1 червня 2023 року, відповідаючи на запит ієрархів УПЦ щодо заходів, які можна вжити, щоб їх не вважали частиною РПЦ, ДЕСС у своєму листі, серед іншого, зазначила таке:
- оприлюднити офіційний документ органу церковної влади або особи (осіб), уповноважених говорити від імені УПЦ, про вихід УПЦ з усіма її єпархіями, синодальними установами, благочиннями, монастирями, духовними навчальними закладами, братствами, сестринствами, парафіями та місіями зі складу РПЦ;
- архієреям та клірикам УПЦ, які входять до складу єпископату РПЦ, її Синоду, синодальних установ, комісій Міжсоборної присутності, надіслати заяви про вихід з них і оприлюднити ці заяви;
- офіційно повідомити помісні православні церкви про вихід УПЦ зі складу РПЦ.
Україна не вимагає від УПЦ ані зрадити віровчення православної церкви, ані змінити літургійні, богословські практики чи мову богослужіння, ані перейти на інший літургійний календар. Єдина вимога, на якій наполягає Закон, — вийти зі складу РПЦ, яка є учасником у війні проти України.
Понад те, історії відомо, як в Массачусетсі, Пенсильванія та в інших американських колоніях було прийнято акти, де молитва за британський парламент і короля Великобританії оголошувалася зрадою батьківщини. Примітно, що Англіканська церква, яка діяла на той час у США, визнала за необхідне перейменуватися на Протестантську єпископальну церкву в Сполучних Штатах Америки. У такий спосіб вона підкреслила, що розриває зв’язки з церквою, яка була бастіоном ворога.
Слід визнати, що українська влада має не менше підстав для обмеження підривної діяльності РПЦ на території України, ніж прийнята урядами Австрії, Бельгії, Нідерландів, Данії та Франції заборона на носіння бурки у громадських місцях або заборона на будівництво мінаретів у Швейцарії.
Таким чином Закон переслідує легітимну мету недопущення підривної діяльності РПЦ на території України.
РПЦ стала найзапеклішим ворогом не лише української державності, але й релігійної свободи. З моменту російського вторгнення в Україну у 2014 році, РПЦ виправдала вбивства близько 50 священиків, богословів і пасторів, деякі з яких були знайдені в богослужбових облаченнях. Окупанти повністю або частково зруйнували понад 630 культових споруд і місць поклоніння. Вони закривають молитовні будинки, переслідують віруючих і катують релігійних лідерів. Фактично на тимчасово окупованих територіях вільно може діяти лише РПЦ. Багато міст, наприклад, Мелітополь, Бердянськ, зіштовхнулися з тим, що РПЦ захопила культові споруди та молитовні будинки, насильно вигнавши з них законних власників.
До того ж, Закон є необхідним для демократичного суспільства, оскільки захищає конституційний лад, громадську безпеку та основоположні свободи; досягає мети у найменш обтяжливий спосіб, оскільки слідує демократичній процедурі, а також не накладає тягаря на совість віруючих. Адже підпорядкування Московському патріархату не є складовою вчення православної церкви.
Закон не спрямований на заборону будь-якої церкви в Україні. Але він не допускає підпорядкування релігійних організацій України центрам, які спрямовані на знищення української державності, культури, ідентичності. Відзначимо, що зв’язки з центрами в країні-агресорі, уже розірвали Старообрядницька церква, а також Істинно-Православна церква.
Україна пишалася і пишається досягненнями у сфері релігійної свободи. У неї не було ані заборонених церков, ані зачинених храмів. Російське вторгнення, в якому РПЦ взяла активну участь, змусило нашу країну захистити себе від зловживання і маніпуляції релігією з боку держави-агресора.
Так, 11 квітня 2024 року Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (далі — ВРЦРО) заявила, що жодна організація — світська або релігійна, — центр якої знаходиться в державі-агресорі, не може діяти в Україні. 16 серпня 2024 року під час зустрічі з Президентом України члени ВРЦРО підтвердили свою позицію й підтримали курс Президента на духовну незалежність країни. Водночас вони підкреслили, що навіть в умовах жорстокої кровопролитної війни в Україні пошановується релігійна свобода, яка не зазнає утисків.
Цю позицію підтверджують і соціологічні опитування. Так, згідно з дослідженнями Центру Разумкова, більшість респондентів відповіли, що в Україні існує свобода совісті. Також, майже 60% опитаних заявили, що відносини між віруючими різних конфесій є нормальними, та лише 4% відповіли — що конфліктними.
Між тим, як зазначено в останньому звіті Pew Research Center, оприлюдненому 5 березня 2024 року, показники України за індексом державних релігійних обмежень не лише кращі, порівняно із пострадянськими країнами, але й із шістьма західноєвропейськими демократіями.
Закон не є забороною УПЦ. Він лише не дозволяє підпорядкованість релігійних організацій на території України РПЦ, яка проголосила «священну війну» проти України.